Прощай, пакет с пакетами? Что будет после запрета пластиковых пакетов

  • 11:29
  • 14.06.2021
o_1depbkadk11er12fjhlinqp4967_th_lnd_xx

Прощавай, пластику

З пластиковими пакетами Україна прощатиметься у три етапи.

Перші офіційні обмеження традиційного для українців засобу транспортування товарів почнуть діяти з 10 грудня 2021 року. З цієї дати у всіх магазинах (продовольчі та непродовольчі. – ЕП), на ринках, в кафе та ресторанах, відповідно до вже діючого закону, буде заборонено використовувати (платно чи безоплатно) пакети з товщиною стінок понад 50 мікрометрів. Це саме в них, покупці зазвичай складають придбані товари (витримують вагу від 7 кг).

Та повністю з обігу вони не зникнуть. Придбати їх можна буде для особистого використання. Але з наслідками для власного гаманця.

Аби стимулювати українців відмовлятись від шкідливих для екології пакунків Кабінет міністрів невдовзі встановить мінімально допустимі роздрібні ціни на них, які ймовірно будуть значно вищими від сьогоднішніх.

З початком дії обмежень поліетиленові пакети, як засіб пакування товару, повністю не зникнуть. В закладах торгівлі та надання послуг все ще можна буде використовувати надтонкі пластикові пакети (товщина стінок до 15 мікрометрів). Саме в них відвідувачі магазинів та ринків, зазвичай, набирають овочі та фрукти.

Законом також передбачена можливість використання біорозкладних або екологічних пакетів. Вони виготовляються з картопляного або кукурудзяного крохмалю, завдяки чому згодом розкладаються на елементи природного походження.

Після тримісячного періоду адаптації, настане черга другого етапу. З 10 березня 2022 року вступить в силу заборона на використання в торгівлі тонких (товщина стінок 15-50 мікрометрів), оксорозкладних (містять добавки, завдяки яким швидше розпадаються на мікропластик) та надтонких пластикових пакетів.

Придбати їх, знову ж таки, можна буде лише для особистих цілей і не нижче встановленої урядом ціни.

Використовувати в торгівлі з березня наступного року буде дозволено біорозкладні пакети.

Доступними залишаться і надтонкі пакунки, але виключно в якості виробничої упаковки. Законом передбачена можливість їх використання при дотриманні певних умов. По-перше, їх ширина не повинна перевищувати 22,5 см, глибина – 34,5 см, а довжина – 45 см (разом з ручками).

По-друге, використовувати їх можна буде лише для транспортування риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду і лише у якості первинної упаковки. Тобто, фактично надтонкі пакунки представлятимуть собою упаковку, наприклад, макаронів, цукру або гречки.

Але і в такому форматі вони теж використовуватимуться не довго.

З 1 січня 2023 року в Україні залишаться лише біорозкладні пакунки. Всі інші пластикові пакети будуть заборонені.

Як контролюватимуть

Після завершення перехідного періоду усі заборонені пакети вилучатимуть.

Якщо з 10 грудня 2021 року Держпродспоживслужба зафіксує в закладах торгівлі безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, тштраф від 1,7 тис грн до 3,4 тис грн. При повторному порушенні сума може збільшитись до 8,5 тис грн.

Після 10 березня 2022 року розмір штрафу за розповсюдження (як платне так і безоплатне) тонких, надтонких чи оксорозкладних пластикових пакетів становитиме від 8,5 тис грн до 17 тис грн. При повторному порушенні – від 17 тис грн до 34 тис грн.

Контролювати дотримання "антипластикового" закону Держпродспоживслужба буде шляхом планових та позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів та ринків.

Ініціювати позапланові перевірки зможуть всі громадяни, звернувшись до служби за телефоном гарячої лінії, з письмовою заявою або засобами електронного зв'язку (на електронну скриньку, заповнивши форму на сайті чи навіть написавши у Telegram-бот).

Пакети – половина проблеми

У прагненні взяти під контроль пластик Україна не одна. За даними Організації об'єднаних націй у світі використовують три способи для регулювання його обігу: заборона на використання, оподаткування та поєднання перших двох методів.

У ЄС боротьба з пластиком набула конкретних форм у 2015 році з імплементацією Директиви 2015/720. Нею заборонили безоплатне розповсюдження тонких пакетів, але безпосередні обмеження країни ЄС могли обирати власноруч. Так, в Італії та Франції діє повна заборона на розповсюдження. Німеччина спершу пішла шляхом добровільних угод з приватним сектором, а заборону вводить з лише 2022 року.

Крім того, з 2021 року у Євросоюзі вводиться в дію повна заборона продажу як пластикових пакетів, так і одноразового посуду, соломинок, стаканів тощо.

Близьким для України може виявитися приклад Китаю, де не можна безкоштовно розповсюджувати пластикові пакети і заборонений продаж пакунків щільністю понад 25 мікрометрів. І хоча ці обмеження в Піднебесній діють з 2008 року, мінімальної ціни місцевий уряд ще й досі не встановив.

Результати від встановлення обмежень Китай відчув майже одразу. Через рік після набуття законом чинності обіг пластикових пакетів у китайських супермаркетах скоротився на 70%. За 7 років дії обмежень їх кількість скоротилась на дві третини, завдяки чому в довкілля не потрапило 14 млн тонн пластику.

Попри це у сільській місцевості Китаю та на ринках вони все одно залишаються досить популярними. Також експерти зауважують іншу проблему – пакети залишилися надто дешевими. Тому замість того, аби переходити на екологічні альтернативи, китайці додали пластик до споживчого кошику. Середня ціна пакету становить 0,3 юаня – близько 1 грн.

Наступний – одноразовий посуд

Заборона надтонких пластикових пакетів – важливий, але не єдиний крок, який потрібно зробити на законодавчому рівні, щоб вберегти довкілля від пластикових відходів.

Голова громадській організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська попереджає про ризик того, що рітейлери почнуть використовувати для фасування продуктів іще більше одноразової пластикової тари, яка не піддається переробці. Тому важливо стимулювати покупців користуватися власною тарою, торбинками і мішечками та не дозволяти продавати міцні пакети від 50 мікрометрів задешево.

Окремої уваги заслуговує те, що Україна слідом за ЄС може невдовзі заборонити одноразовий посуд з пластику. Наразі це обговорюється на рівні народних депутатів та президента Володимира Зеленського.

Відповідний законопроєкт можуть зареєструвати вже у вересні, розповів заступник голови комітету Верховної ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський.

Про харчову плівку, яку також активно використовують у роздрібних мережах, наразі не йдеться. Як додав Маріковський, парламентський комітет може запропонувати її заборону або обмеження, але все залежатиме від реакції ринку.

У компанії-виробнику пластикових пакетів logogroup заявили, що заборона не поширюється на значну частину асортименту: 95% їхньої фасувальної продукції повністю відповідає новому закону. Проте, є певні нюанси, які не передбачені в законі.

Екопакети обов’язково повинні компостуватися, інакше на сміттєзвалищах вони не лише не розкладаються, а виділяють шкідливі речовини, метан – як і будь-яка інша органіка.

"Україна взяла курс на Європу, не врахувавши всіх реалій сьогодення: звичним явищем є відокремлення сміття, але до цього часу в нас навіть не намагаються це зробити", – зазначили у logogroup.

Що буде з цінами

В торгових мережах переконують: перейти до екологічного пакування товарів готові. Проте відразу попереджають, що споживачам екологічні пакети обходитимуться дорожче ніж пластикові.

Собівартість стандартного біорозкладного пакета-майка, що вже продається на касах супермаркетів перевищує витрати на виготовлення поліетиленового у 2,5–3 рази. Якщо собівартість одного пластикового пакету сьогодні становить близько 28–30 копійок, то екологічного, в залежності від розміру, товщини, та кількості кольорів у кліше досягає 1 грн.

На початку червня міністр захисту довкілля Роман Абрамовский заявив, що ціна екопакетів згодом впаде, адже виробники розширюватимуть виробництво та адаптуватимуть його під біорозкладні пакети.

Депутат Маріковський допускає, що спершу ціни на біопакети зростуть, адже попит на них різко підвищився, а підприємствам знадобиться певний час для переорієнтації виробництва. До кінця адаптаційного періоду (9 місяців для повної відмови від пластикових пакетів, – ЕП) вартість екологічних пакунків стабілізується, а з часом знизиться.

І хоча закон прийняли лише два тижні тому, попит на екологічні пакети вже зріс, відзначає директор з розвитку компанії-виробника екопакетів ТМ Ecomaizing Олександр Бухтіяр.

До червня частка біорозкладних пакунків в структурі українського виробництва пакетів займала 0,5%, або близько 20 тонн.

Бухтіяр сподівається, що законодавча заборона використання пластикових пакетів збільшить частку виробництва екологічних пакунків 85-90% яких до цього часу експортувалися до  Європи.

Зміни почалися завчасно

Магазини почали поступового готуватися до переходу і раніше – в останні місяці все частіше перед касами можна зустріти багаторазові тканинні сумки, а у відділах з овочами з’явилися мішечки-сітки.

Зокрема, в мережі АТБ зазначили, що у магазинах вже є екопакети та екосумки, що дозволені законом і компанія працює над розробкою нових пакетів. Наразі вони ще проходять тестування, та у компанії обіцяють встигнути  до початку дії нового закону. У скільки саме обійдуться екологічні пакунки, в АТБ ще не підрахували.

"Насправді ми уже досить давно почали пропонувати альтернативу: на овочах-фруктах і на крупах у багатьох наших магазинах є багаторазові мішечки, а, як заміна пакетам на касі, в мережі є багаторазові сумки та паперові пакети", – відповіли у мережі ФОРА.

У Європейській бізнес асоціації підтримують прагнення щодо поступової відмови від пластику. Водночас,  відзначають ряд зауважень та пропозицій, які бізнес закликає врахувати при подальшому впровадженні даної ініціативи.

Асоціація пропонувала не поширювати заборону на пакети з рецикльованого пластику, з вмістом вторинної сировини не менше ніж 50%.

Також була пропозиція передбачити більш тривалий перехідний період, який би дозволив і сфері торгівлі, і галузі виробництва пластикових пакетів адаптуватись до виконання нових вимог. На їхню думку впровадження закону через 9 місяців є недостатнім, тому пропонують продовжити до 1,5 року.

"У представників бізнесу залишається багато запитань щодо того, як саме буде контролюватися виконання норм нового закону. Зокрема, у компаній-членів Асоціації є побоювання, що використання пластикових пакетів буде під забороною лише в організованих магазинах та супермаркетах, але не буде контролюватись при здійсненні стихійної торгівлі на ринках", – йдеться у заяві.

Замість висновку

Поки що складно передбачити, наскільки швидко адаптуються до змін виробники, рітейлери та споживачі.

Приклад Китаю показує, що обмеження дієві, і у перспективі можуть значно скоротити пластикове навантаження на довкілля. Але він також показує, що головне – це культура споживання, і людей потрібно вчити використовувати екологічні альтернативи.

Чимало залежатиме від наративу бізнесу, дій уряду та того, як де-факто здійснюватиметься нагляд. Важливо донести, що переробка – це добре, але насправді завдання полягає у меншому споживанні.

Дозволені біорозкладні пакети, наприклад, без доступу кисню виділяють метан – парниковий газ, що руйнує озоновий шар. Для того, аби така альтернатива пластику не шкодила довкіллю, необхідне сортування сміття. Із цим допоможе рамковий законопроєкт "Про управління відходами", що має унормувати питання переробки відходів.

Схоже, лише за рік можна буде оцінити, наскільки швидко усі сторони процесу адаптуються до нового порядку. Проте вже зараз можна стверджувати, що поступова відмова від одноразового пластику – беззаперечно крок у правильному напрямкові.

Джерело: Економічна правда

Новости

3 августа 2021
2 августа 2021