У пʼятницю, 28 червня, відбулося громадське обговорення цілей реформи профільної середньої освіти серед громад Миколаївщини. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Миколаївської ОВА.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

До обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Миколаївській області долучилися понад 80 учасників, серед яких представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

Запровадження профільної середньої освіти - найскладніший етап реформи «Нова українська школа», адже потребує одночасної зміни змісту освіти, підходів до організації освітнього процесу й мережі закладів освіти. Утім, для прифронтових регіонів, яким є Миколаївщина, ця реформа є ще більшим викликом. Адже разом з розробленням стратегії розвитку освіти ця область щодня має долати виклики війни: часті обстріли російськими військами, розмінування територій, відновлення шкіл і будівництво та ремонт укриттів, в яких можна організувати навчання.

Відновлення доступу до якісної освіти дуже актуальне для Миколаївської області. У 2023/2024 навчальному році більшість шкіл навчалися дистанційно. Тому цьогоріч в регіоні активно будують і ремонтують шкільні укриття та закуповують автобуси. Загалом 9258 учнів потребують підвезення.

Реформа профільної середньої освіти стане для Миколаївщини одним з аспектів підвищення якості освіти. З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за академічним спрямуванням: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти; та професійним: з порівняно швидким процесом здобуттям професії.

До 1 вересня цього року згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» має бути затверджено мережу закладів освіти, які надаватимуть профільну освіту, — академічних ліцеїв і професійних коледжів. Для успішного реформування потрібно сформувати спроможну мережу закладів освіти, забезпечити освітню інфраструктуру для підвищення якості освіти, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Реформа спрямована на те, щоб для всіх учнів було доступне поглиблене вивчення різних предметів, щоб вони не займалися з репетиторами, а могли здобути ґрунтовні знання в школі. Надати можливість кожній дитині відповідно до її вподобань поглиблено вивчати різні предмети. Щоб учень міг добрати додаткові години на вивчення предметів не лише за своїм профілем, а також і поза ним.

Реформа профільної середньої освіти передбачає створення мережі великих відокремлених академічних ліцеїв. Саме в таких ліцеях завдяки великій кількості учнів на паралелі можливо організувати вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів.

Також заклади профільної середньої освіти мають бути доступні всім учням, що особливо важливо для сіл. Наразі учні можуть обирати профіль переважно формально: понад 70% закладів навчають за гуманітарним профілем. Школи майже не пропонують фізико-математичний, природознавчий та інші напрями, такі важливі для розвитку країни.

Для створення ефективної мережі ліцеїв важливо враховувати демографічні прогнози. В Україні й Миколаївській області зокрема очікується спадання кількості учнів старших класів з 2030 року. Окрім того, через війну ситуація може змінитися, тож планування реформи та оновлення мережі закладів освіти має враховувати ці ризики.

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній розповів, що МОН спільно з ОВА і представниками громад працює над створенням мережі закладів, які надаватимуть профільну середню освіту.

«Ми наносимо на мапу України всі заклади освіти, вивчаємо умови в кожній окремій громаді й формуємо пропозиції змін мережі. Така робота дає нам змогу, з одного боку, побачити ідеальний варіант мережі, а з іншого, - врахувати виклики, з якими стикаються громади. Наприклад, якщо бачимо, що на певній території учням буде недоцільно доїжджати до ліцеїв, отже, пропонуємо створювати пансіон для проживання. Або ж на деяких територій для забезпечення територіальної доступності буде доцільно зберігати нижчі ступені освіти в ліцеях. Хоч, звісно, це буде винятком, адже переважно ми плануємо відокремлені академічні ліцеї. За результатами громадських обговорень і моделювання мережі будемо вносити зміни в законодавство щодо профільної середньої освіти. Тобто, відштовхуємося від реальних умов, а не пропонуємо вже змінені документи, під які громадам потрібно підлаштувати реальність», – сказав він.

Заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Олександр Трайтлі, зазначив, що мережа закладів профільної середньої освіти в області практично узгоджена з громадами.

«Найгострішим питанням для Миколаївщини залишається те, що 25-30% території області були під постійними обстрілами й майже зруйновані. Є заклади, які немає сенсу відновлювати, їх потрібно згорнути й побудувати нові. Також Миколаївщина є аграрним регіоном з великими територіальними розривами між населеними пунктами й малою кількістю населення. Є території, де постійно відбуваються обстріли, тож необхідно думати, як будувати там дороги й вивозити дітей до тих громад, які є більш безпечними. Там ми зможемо забезпечити освітній процес на базі академічних ліцеїв, можливо, навіть з пансіоном. У місцях, де немає закладів або вони зруйновані, потрібно запланувати будівництво нових. Там, де кількість учнів не дає змоги сформувати ліцеї, будемо будувати дороги й налагоджувати співробітництво між громадами», – додав він.

Зокрема, в Миколаївській області налічується 52 громади. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — майже 35 тисяч (це нинішні 4-6 класи). З огляду на це нині заплановано, що в області будуть 90 закладів, які надають профільну середню освіту, усі решта заклади освіти будуть надавати початкову й базову середню освіту.

Збереження і розвиток людського капіталу як ніколи актуальні для України. І ключова роль у цьому — в освіти. Саме вона може стати чинником для того, щоб люди лишалися і розвивали громади.

Менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак, зауважила, що зараз перебувають на етапі планування реформи профільної середньої освіти.

«Разом з експертами, які добре розуміють проблеми освіти у своїх регіонах, формуємо цілі, дорожню карту, а також напрацьовуємо критерії моделювання мережі закладів профільної середньої освіти. Сьогодні ми обговорюємо план втілення реформи, яка є дуже масштабної і складною та потребує особливої уваги у прифронтових регіонах. Тут важко щось планувати, але, попри це, у нас має бути готовий план і налагоджений діалог з громадами, де всі батьки, вчителі та громадськість загалом розумітимуть, для чого впроваджується ця реформа і чому її планування вкрай необхідне саме зараз. Від нас залежить те, якою буде освіта. Попри обставини, наше завдання – забезпечити доступ до якісної освіти, а отже, і ліпше майбутнє для всіх дітей, незалежно від місця їхнього проживання», – пояснила вона.

Директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська наголосила, що одним із пріоритетних завдань зараз є формування мережі опорних закладів та вихід дітей на очне навчання.

«Нині 82% профільного навчання в області - це гуманітарні профілі, натомість ми потребуємо фахівців професійного спрямування, особливо медичних спеціалістів та кадрів для відбудови. Це виклик, і ми маємо два роки для того, щоб грамотно спланувати мережу закладів, щоб охопити якісним очним навчанням усіх дітей області. Сьогодні активно комунікуємо з батьками, щоб зрозуміти їхні плани щодо навчання дітей, спланувати навантаження на заклади та логістику», – сказала вона.

Запорукою успішного запуску реформи є налагоджений діалог з громадами та пошук оптимальних рішень для забезпечення учням якісної профільної освіти. Спільні напрацювання МОН, громад й ОВА ляжуть в основу створення проєкту мережі, змін до законодавства й нормативних документів. Це і є головні завдання проведень громадських обговорень у регіонах.