Нове дослідження свідчить, що брили історичної памʼятки Великої Британії Стоунхендж доставили на це місце люди. Дехто вважав, що їх могли принести льодовики.

Про це повідомляє BBC.

Моноліт поблизу Солсбері на південному заході Англії складається з каменів з різних куточків Сполученого Королівства. Зокрема, йдеться про блакитний камінь, який походить здебільшого з північного регіону Пембрукшир, що за 225 кілометрів від Стоунхенджу.

Блакитні камені, ймовірно, були одними з перших, які встановили на визначному місці в графстві Вілтшир приблизно 5 тисяч років тому. У межах дослідження вчені зосередили увагу на валуні Ньюолла. Його знайшли в Стоунхенджі у 1924 році, а походить він з Крейг Рос-і-Фелін у Пембрукширі.

Археологи розходилися у думках, чи ці брили перевезли люди, чи їх принесло природним чином задовго до зведення стародавнього монумента. Тепер фахівці з Університету міста Аберіствіт в Уельсі кажуть, що не виявили жодних доказів на користь льодовикової теорії.

У статті, опублікованій у Journal for Archaeological Research, професор Річард Бевінс резюмує: «Немає доказів того, що льодовик сягав так далеко на південь, як Солсберійська рівнина». Саме там розташований Стоунхендж.

Нове дослідження заперечує альтернативну теорію, згідно з якою валун зменшився і змінився, коли льодовик його ніс. Прихильники раніше аргументували свою думку тим, що камінь має тупу, кулеподібну верхівку.

Однак професор Бевінс та його команда кажуть, що дивна форма обʼєкта може бути наслідком звичайного руйнування від часу та погоди — не обов’язково через лід. Дослідники пояснили, що якби льодовик справді переніс камені, дорогою мали б лишитися й інші подібні валуни. Утім, їх, особливо характерного плямистого долериту, в цих місцях не знайшли. Крім того, є ознаки видобування каменів людьми саме в тому районі, де вони часто зустрічаються.