Для Миколаївського обласного краєзнавчого музею розробили нову айдентику. У її основі — історичні та природничі експонати музею.
Про це повідомляється на Facebook-сторінці музею.
Зокрема, для музею розробили новий логотип, на якому зображено бронзовий казан. Він є унікальною пам’яткою білозерської культури (сер. XIII — сер. XI ст. до н.е), яку було знайдено на території городища «Дикий Сад» у Миколаєві в 1930 році.
– Оновився й логотип. Відтепер це стилізований бронзовий казан на аркоподібній формі, що нагадує фасад комплексу «Старофлотські казарми». Літера «М» над формою казана вказує на назву нашого міста та області, — йдеться у повідомленні.
Фото: Денис Гончарук
Зазначимо, що ребрендинг Миколаївського обласного краєзнавчого музею розробила агенція соціальних проєктів та онлайн-медіа Platfor.ma.
– Ми закохались у Миколаївський обласний краєзнавчий музей з першого погляду — тут неймовірна команда та безліч автентичних експонатів, які мають важливе значення як для Миколаєва, так і для всієї України. Проте, як у більшості державних музеїв України, у команди МОКМ просто не вистачає сил та ресурсів на якісне оновлення айдентики, особливо в часи війни. Втім, війна — це особливо важливий час для музеїв, аби бути видимими. Адже музеї зберігають національну пам’ять, формують ідентичність народу, руйнують імперські та радянські міфи й мотивують українців цікавитись власною історією. А нам дуже хотілось у цьому допомогти, — розповіла пресслужба Platfor.ma.
Важливу частину візуальної ідентичності музею складають художні фото експонатів — від гончарних виробів трипільської культури до гербаріїв із зображенням червонокнижних рослин Миколаївщини.
– Кольорова гамма натхненна природою краю та залів експозиції музею. Авторкою нової айдентики музею стала арт-директорка Platfor.ma Валерія Городчаніна, — додали у агенції.
Для Миколаївського обласного краєзнавчого музею розробили нову айдентику, ілюстрація: Platfor.ma
Нагадаємо, у Миколаївському обласному краєзнавчу музею досі зберігається надмогильний хрест 1782 року козака Платнирівського куреня Василя Коношка.
З перших днів великої війни миколаївським музеям довелося рятувати свої експонати від обстрілів та можливої окупації міста. Музейники розуміли, що росіяни намагатимуться знищити українську ідентичність та історію. Тому у безпечні місця евакуювали експонати трьох найбільших музеїв міста: художнього імені Василя Верещагіна, обласного краєзнавчого та суднобудування і флоту.
