У серпні 2026 року на Миколаївщині жінка знайшла в групі з пошуку роботи оголошення про онлайн-підробіток нібито від однієї з відомих торговельних мереж. У результаті вона перерахувала шахраям близько 75 тисяч гривень.
Про це виданню ПН повідомили у кіберполіції Миколаївської області.
Жінці пропонували ставити лайки, викуповувати товари і за це отримувати більшу винагороду, ніж було вкладено. Повіривши у пропозицію, вона почала перераховувати гроші на банківські рахунки шахраїв.
Коли потерпіла зрозуміла, що стала жертвою шахраїв і кошти їй не повернуть як винагороду за виконані «завдання», аферисти видалили листування та перестали виходити на зв'язок.
«Вищезазначена шахрайська схема з передплатою відома як «зворотний викуп» або «шахрайство із завданнями». Аферисти маскують її під віддалену роботу з просування товарів на маркетплейсах. Вона побудована на психологічному гачку легкого заробітку та поступовому залученні жертви», — зазначили у кіберполіції.
Спочатку людині пропонують ставити вподобання товарам за 100–500 гривень на день. Щоб викликати довіру, ці гроші дійсно можуть виплатити. Далі шахраї просять викуповувати товари за власні кошти, обіцяючи повернути витрачені гроші з відсотками.
Спочатку людина може переказати 500 гривень і отримати 600 гривень, однак з часом суми «викупу» зростають до десятків тисяч. При спробі забрати велику суму виведення коштів блокують, а шахраї вимагають нові перекази — «за розблокування», «податок» або «помилку в системі».
У кіберполіції також нагадали, що аферисти часто пропонують товари за цінами, значно нижчими за ринкові, створюють фейкові сторінки у соціальних мережах із «накрученими» підписниками, лайками та позитивними відгуками, а також фейкові інтернет-магазини з цінами на 30–50% нижчими за ринкові.
Щоб не стати жертвою аферистів, правоохоронці радять надавати перевагу післяплаті, користуватися офіційними послугами доставки та вбудованими системами захисту покупок на торговельних майданчиках, а також не переходити за посиланнями, які продавці надсилають у сторонніх месенджерах.
Також варто перевіряти дату створення сторінки та публікацій. Надзвичайно низька ціна та поспіх, наголошують у кіберполіції, є одними з головних ознак обману.
«Для підвищення рівня обізнаності громадян в розрізі кібербезпеки, волонтерами спільно з кіберполіцією створено спеціальну платформу — «Кібер Брама». Головна мета проєкту — очистити наш медіапростір від фейків, заблокувати дезінформацію та навчити громадян базовим правилам безпеки в мережі. Портал «Кібер Брама» — це проста й доступна база знань із кібергігієни для кожного: від підлітків до літніх людей. Усі матеріали готують провідні експерти з кібербезпеки», — повідомляє кіберполіція.
Більше корисної інформації та практичних інструментів для захисту шукайте в Telegram-каналі «BRAMA» та на офіційному сайті: https://stopfraud.gov.ua.
