Українське суспільство розділилося у питанні свободи критики влади під час війни. 45% респондентів вважає, що критика має залишатися повністю дозволеною як інструмент контролю за діями влади, тоді як інші опитані або виступають проти цього, або підтримують лише часткові обмеження.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з опитуванням, 45% респондентів підтримують повне повернення свободи критики. Вони аргументують це тим, що підзвітність влади суспільству є необхідною навіть під час війни, оскільки дозволяє контролювати ефективність управлінських рішень і запобігати зловживанням.
Водночас 21% опитаних дотримуються протилежної думки. Вони вважають, що критика в нинішніх умовах може посилювати внутрішні суперечності та роз’єднувати суспільство, а тому є несвоєчасною або шкідливою.
Ще 16% респондентів виступають за часткову свободу критики – зосереджену переважно на економічних і соціальних питаннях, але без публічного обговорення тем, пов’язаних з обороною та безпекою держави. При цьому 18% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.
Дослідження також фіксує суттєві розбіжності у відповідях залежно від статі, віку та регіону проживання.
Чоловіки частіше підтримують повне повернення свободи критики влади – 54% проти середнього показника 45%. Натомість жінки дещо частіше вважають критику чинником суспільного роз’єднання (26% проти 21%) і майже в півтора раза частіше вагаються з відповіддю (21% проти 13% серед чоловіків).
У віковому розрізі підтримка свободи критики зростає з віком респондентів. Найвищий рівень зафіксовано серед людей віком 55 років і старше – 48%. Ця група також є найбільш визначеною: лише 9% обрали варіант «важко відповісти». Натомість серед молоді 18–29 років рівень підтримки нижчий – 39%, а частка невизначених відповідей є рекордною і становить 28%.
Регіональний розподіл показує, що найвищий запит на повернення політичної критики зафіксовано в Києві – 62%, що суттєво перевищує середній показник. Південні регіони також демонструють підвищену підтримку свободи критики та водночас найнижчий рівень побоювань щодо можливого «роз’єднання суспільства» (12% проти 21% у середньому). У центральних регіонах рівень підтримки цієї позиції є дещо нижчим, ніж у середньому по країні.
