Нобелівську премію з економічних наук 2025 року отримали Джоел Мокір, Філіпп Аґіон і Пітер Говіґ — за дослідження того, як технологічні інновації забезпечують стале економічне зростання.
Про це повідомляє пресслужба комітету.
У своїх роботах лауреати показали, що нові технології та відкриття стають рушієм довготривалого розвитку — процесу, який за останні два століття вперше в історії дозволив людству вийти зі стану застою, подолати бідність і підвищити рівень життя.
Як інновації запускають «самопідживлювальне» зростання
Історик економіки Джоел Мокір дослідив, як суспільство перейшло від періодичних проривів до безперервного циклу інновацій.
Він довів: щоб відкриття породжували нові відкриття, необхідні наукові пояснення, які дають змогу розвивати вже здобуті знання. Саме цього бракувало до індустріальної революції.
Крім того, Мокір підкреслив важливість того, щоб суспільство було відкритим до нових ідей та дозволяло ці зміни.
Теорія «творчого руйнування»
Економісти Філіпп Аґіон і Пітер Говіґ у своїй статті 1992 року створили математичну модель так званого «творчого руйнування» — коли нові, ефективніші технології витісняють старі.
Інновація водночас творча, бо відкриває нові можливості, і руйнівна, бо позбавляє конкурентоспроможності тих, хто не оновлюється.
Науковці показали, що такі процеси створюють конфлікти інтересів, які потрібно збалансовано врегульовувати. Інакше великі компанії або групи впливу, що втрачають свої позиції, можуть блокувати інновації.
«Роботи лауреатів показують: економічне зростання не є даністю. Ми маємо підтримувати механізми творчого руйнування, аби не повернутися до застою», — зазначив Йон Гасслер, голова Нобелівського комітету з економічних наук.
Минулого року нобеля з економіки призначили Дарону Аджеемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону. Лауреати дослідили, як сформовані в суспільстві інститути впливають на його благополуччя.
Інклюзивні інститути, пояснюють економісти, часто запроваджувалися в країнах, які були бідними на момент колонізації, що з часом призводило до загального процвітання населення. Тому колишні колонії, які колись були багатими, зараз є бідними, і навпаки.
