Експертно-Громадська рада виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає порушенням не залучення до розробки проєкту Плану доброчесності громадськість та незалежних експертів.
Таку думку під час публічного обговорення документу озвучив голова ради Артем Ващиленко, пишуть «МикВісті».
Він зауважив, що появу проєкту «з-під ковдри» суперечить самим принципам доброчесності, які мали б бути покладені в його основу. Артем Ващиленко нагадав, що під час підготовки стратегічних документів місто до цього демонструвало рівень залучення суспільства.
— Документ зʼявився з-під ковдри і з порушенням принципів доброчесності. Чи завжди у міській раді така практика, що стратегічні документи зʼявляються таким чином? Насправді Миколаїв демонструє рівень залучення громадськості при прийнятті стратегічних документів. Стратегія розвитку Миколаєва з 2027 року приймалась із залученням громадськості, бізнесу, експертів. І це якісний документ, прийнятий міськрадою. Майстер-план міста приймається із залученням спільноти, експертної ради, галузевих рад, обʼєднань бізнесу. Комплексна програма відновлення — 400 пропозицій від містян. Це нормально, так і працює. Тому для мене було здивуванням, коли я відкрив склад робочої групи, яка мала розробляти документ із залученням стейкхолдерів, враховуючи його важливість для громади, а головне для споживачів адміністративних послуг, які надає міська рада, — сказав він.
Натомість у робочій групі з розробки Плану доброчесності було лише 10 посадовців, без жодного представника громадськості, що на його думку, робить документ неякісним.
— Термін доброчесність це не лише антикорупційність, чому присвячений драфт документу. Взагалі поняття доброчесність передбачає більше широке, комплексне розуміння, і включає в себе важливі компоненти, які впливають на конкурентність, комфортність життя в громаді. А це те, для чого працює міська рада. У пояснювальній записці до цього документа це прописано і задекларовано при розробці, — додав Артем Ващиленко.
Його думку підтримав і член ради Валерій Вєтров. Він зокрема навів приклади, коли участь громадськості давала принципово інші результати у перевірках, ніж висновки органів виконавчої влади, підкресливши, що без залучення зовнішніх експертів та представників громадськості міська рада ризикує створити документ, який не працюватиме в реальності.
— У великої частини населення дуже скептичне ставлення як до антикорупційних органів, так і до всіляких антикорупційних програм. У нас постійно приймаються державні стратегії, у нас є антикорупційні програми центральних органів влади, у нас є антикорупційні програми місцевих адміністрацій і вони звітують регулярно. Але чи можемо казати про якісь зміни? Ні. А чому? А тому, що немає такого досвіду світового, коли адміністративний апарат сам себе реформував, чи сам себе контролював. Подивіться, яка пропонується схема в програмі. Якщо ця схема буде така, як є, це буде ще одна чергова програма, яка формально виконуватиметься. У нас був дуже сумний досвід роботи з департаментом внутрішнього фінансового контролю. Ми приймали участь в контролі за спортивними школами. Було два різних акти. Один, який за участі громадськості з порушеннями та зловживаннями, а другий лист-побажання, в якому все добре. У мене немає довіри, що цей орган чи інший сам зможе, будучи в апараті виконкому, забезпечувати принциповий розгляд цих питань, — сказав він.
Крім того, він наголосив, що місцева влада має скористатись можливістю тісної співпраці із Данією, яка є світовим лідером у боротьбі з корупцією.
— З нами працює Данія, це такий успіх. Це країна, яка на першому місці з боротьби з корупцією. Тому що там не створюються нові органи, основне це превентивні механізми. Вони створюють атмосферу, при якій не виникає таких питань. Є посольство, давайте з ними спілкуватися і вивчати їх досвід. Це така вдала ситуація, — додав Валерій Вєтров.
