Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.

Про цеповідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

– Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну. Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: «Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину» або «помоліться за повернення» та містять персоналіні дані військового,– пояснила вона.

За словами Маляр, вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.

– Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки. Пам"ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам,– додала заступниця міністра.

Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.

Фото про наслідки воєнних дій у Миколаєві можна подивитися тут.