«Примушували копати собі могилу». Голова Бузької громади, що Миколаївщині, п'ять годин пробув у російському полоні

  • 17:52
  • 19.08.2022

Голова Бузької громади, що на Миколаївщині, Юрій Заволока провів п'ять годин у полоні російських військових. Його тримали під прицілом та примушували копати собі могилу.

Про те, як тікав з полону, Юрій Заволока розповів журналістам Суспільного.

Третього березня, у свій день народження, Юрій Заволока виїхав з одного із сіл своєї громади за дружиною та сином, щоб перевезти їх у безпечніше місце. З березня Вознесенському районі вже точились бої, туди зайшли наземні війська Росії.

– Поїхав польовими дорогами, мені потрібно було перетнути дорогу Р-55 і на цій дорозі вони з лісосмуги вийшли — два представники Російської Федерації з автоматами. Коли я зупинився, я сподівався довести їм, що я просто водій, що їду за своєю сім’єю, чому не сам, тому що їду з товаришем. Але вони не повірили, почали особистий обшук і при особистому обшуку, я не виклав службове посвідчення, – каже Юрій Заволока.

Дізнавшись, що затримали сільського голову, військові РФ попередили: співпраця або смерть, — розповідає Юрій Заволока.

– Я сказав, що я буду з ними спілкуватись. І потім почалось, мабуть, найголовніше. Мене відвели у лісосмугу, де була їхня техніка, де перебували представники РФ, саме військовослужбовці, й вони почали випитувати з мене інформацію, — говорить чоловік.

За словами Юрія Заволоки, російські військові були впевнені, що на території громади розташовані підрозділи НАТО та нацистські формування.

– На третє березня вони були вже впевнені, що Миколаїв, Херсон і Одеса під їхнім керуванням. Коли їм говориш, що це не так, вони говорять, що ти нам брешеш, ми знаємо, нам вже повідомили – це вже всі наші обласні центри, ми вже всім керуємо. Їх дуже цікавила переправа через річку Південний Буг, – розповідає голова Бузької громади.

З його слів, допит періодично припиняли.

– Я їм збрехав у деяких моментах, довелось. Навіть казав, що десь є маленька кількість, казав, що мости підірвані, заміновані. Вони мені то давали спокій, з відповідною охороною з чотирьох-п'яти людей, і потім знов продовжували допит. Заставляли копати собі могилу, – каже Юрій Заволока.

У лісосмузі, в таборі військових РФ, на той момент було близько десять полонених.

– Їм було не цікаво спілкуватись із просто жителями, вони думали, що я, мабуть, знаю всі таємниці наших військовослужбовців, тому вони намагались більше тиснути на мене, для того, щоб я їм надав цю інформацію, водили туди-сюди, давили психологічно, – говорить чоловік.

Великим везінням Юрій Заволока називає артилерійський обстріл з боку Збройних сил України по позиції російських військ у лісосмузі.

– Вони потрапили саме в той Урал, який здійснював мою охорону. І коли були деморалізовані російські солдати, деякі були і 200-ті, і 300-ті, то вони одразу почали тікати з цієї лісосмуги. Я себе спіймав на тій думці, що я маю можливість або втекти, або загинути на полі, тому я вирішив тікати. Дякувати Богу, мені ніхто не вистрілив у спину, і я зміг втекти й вийти в населений пункт, де вже стояли наші військовослужбовці, – розповідає Юрій Заволока.

Діставшись до українських позицій Юрій Заволока повідомив, що трапилося. Чоловік додає, що переконаний – артобстріл з боку ЗСУ подарував йому другий день народження.

Фото про наслідки воєнних дій у Миколаєві можна подивитися тут.

Новини

29 березня 2024
28 березня 2024