Працівники закладів культури Миколаєва заявили про критичну нестачу фінансування наприкінці 2026 року — передбачені в бюджеті кошти на оплату праці та енергоносії вже вичерпані. Через це понад тисяча фахівців ризикують не отримати зарплату за листопад і грудень.
Про це йдеться у відкритому листі представників галузі культури міста, оприлюдненому на сторінці Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького.
Звернення адресоване прем’єр-міністру України Сергію Корецькому, віцепрем’єр-міністру з питань гуманітарної політики — міністру культури Тетяні Бережній та Миколаївському міському голові Олександру Сєнкевичу.
У зверненні представники культурної сфери наголошують, що для багатьох працівників ця зарплата є єдиним джерелом доходу, а її розмір майже дорівнює мінімальній заробітній платі.
Ситуацію вони пов’язують із фінансовими труднощами міського бюджету. Зокрема, у листі зазначається, що Миколаїв як прифронтове місто має значно менше підприємств, які продовжують працювати, а великого бізнесу майже немає. Додатковим чинником називають вилучення з бюджету громади надходжень від податку на доходи фізичних осіб, сплаченого військовослужбовцями та працівниками сектору безпеки й оборони.
Автори звернення вважають, що за таких умов місто не може самостійно покрити навіть першочергові потреби, а найбільше нестачу фінансування відчувають саме заклади культури.
Працівники вимагають найближчим часом провести окрему робочу зустріч за участю міського голови Олександра Сєнкевича, профільного заступника та начальника управління культури і мистецтв Миколаївської міської ради. На ній пропонують визначити конкретні джерела фінансування роботи закладів і виплати зарплат до кінця 2026 року.
Окремо представники галузі закликають Кабінет Міністрів України та Міністерство культури надати Миколаївській міській територіальній громаді додаткову фінансову підтримку для сфери культури.
У листі також наголошують, що під час повномасштабної війни працівники культури виконують не лише свої безпосередні професійні обов’язки. Вони долучаються до збереження комунального майна, облаштування укриттів, пунктів незламності та обігріву, допомагають внутрішньо переміщеним особам і людям, які постраждали від війни.
За словами авторів звернення, обсяг роботи в галузі не зменшився, а навпаки — зріс. Водночас за останні три роки кількість працівників культури міста скоротилася майже на чверть. Тому подальше зменшення персоналу, на їхню думку, фактично неможливе.
Особливе занепокоєння працівники висловлюють щодо можливого припинення або суттєвого обмеження роботи дитячих закладів культури. Це, за їхніми словами, може позбавити тисячі миколаївських дітей можливості навчатися мистецтва, розвивати здібності й таланти. Серед них — діти військовослужбовців, зокрема ті, хто втратив батьків на війні.
У зверненні підкреслюють, що для таких дітей заклади культури є не лише місцем навчання, а й простором спілкування, підтримки та психологічного розвантаження.
Також автори листа застерігають, що припинення роботи закладів і втрата кваліфікованих фахівців матимуть довгострокові наслідки для міста. Вони наголошують на ролі культури у збереженні української ідентичності, національної спадщини, розвитку україномовного середовища, арттерапевтичній підтримці та психологічній реабілітації людей.
Окремо у зверненні згадується ризик для збереження унікальної колекції рідкісних тварин Миколаївського зоопарку.
«Ми працювали, працюємо і будемо працювати», — заявили працівники закладів культури, закликавши органи влади всіх рівнів невідкладно знайти кошти, щоб зберегти установи та їхні колективи.
