У 2025 році на Миколаївщині зрошували 20,6 тисячі гектарів сільськогосподарських земель. Це на третину менше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії.

Про це йдеться в регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області за 2025 рік, яку оприлюднили у вересні.

За даними доповіді, Миколаївщина належить до територій ризикованого землеробства через недостатню кількість опадів, підвищення температури та тривалі посухи. Тому сільське господарство області значною мірою залежить від доступу до води та стану зрошувальних систем.

Загальна площа зрошуваних земель в області становить близько 190,3 тисячі гектарів, з яких 189,9 тисячі гектарів — сільськогосподарські угіддя. Водночас значна частина меліоративної інфраструктури вже відпрацювала нормативні строки експлуатації та потребує відновлення й модернізації.

До повномасштабної війни в області в середньому зрошували близько 30 тисяч гектарів. У 2022 році через пошкодження інфраструктури, окупацію частини територій та обмежений доступ до земель площа зрошення скоротилася до 2,9 тисячі гектарів.

У наступні роки показники поступово зростали: у 2023 році зрошували 16,5 тисячі гектарів, у 2024-му — 18 тисяч, а у 2025-му — вже 20,6 тисячі гектарів. Це 68,7% від довоєнного рівня.

Для забезпечення стабільного доступу до води в зоні обслуговування Південно-Бузької зрошувальної системи у 2025 році залучили 34 мільйони гривень із державного бюджету.

«Водночас площа зрошення 2025 року залишалася приблизно на третину нижчою за довоєнний рівень, що свідчить про збереження інфраструктурних, безпекових та водогосподарських обмежень. Подальше відновлення зрошення потребує модернізації відповідної інфраструктури, впровадження водозберігаючих технологій та раціонального управління водними ресурсами», — йдеться в документі.