Цьогорічну Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс — за експерименти, які довели, що квантові ефекти можуть проявлятися не лише в окремих частинках, а й у макроскопічних системах.

Про це йдеться на офіційному сайті комітету.

Вчені створили електричне коло з надпровідників, у якому спостерігали квантове тунелювання та квантування енергії. Їхня установка була настільки великою, що могла поміститися в руці.

У своїх експериментах (1984–1985 роки) фізики використали джозефсонівський контакт — конструкцію, де два надпровідники розділені тонким шаром непровідного матеріалу.

Коли через коло проходив електричний струм, система поводилася так, ніби заряджені частинки рухалися як одне велике тіло, що заповнює весь контур.

Цей «макроскопічний об’єкт» демонстрував типові квантові властивості:

• він міг «протунелювати» через бар’єр, переходячи зі стану без напруги в стан із напругою;
• він поглинав або випромінював енергію лише порціями, тобто мав дискретні (квантовані) енергетичні рівні.

«Дивовижно, як теорія, створена понад сто років тому, досі відкриває нові сюрпризи. Квантова механіка не лише красива, але й надзвичайно корисна — вона лежить в основі всієї цифрової технології», — зазначив Олле Ерікссон, голова Нобелівського комітету з фізики.

Сучасні мікрочипи, квантові комп’ютери, криптографічні системи та сенсори — все це спирається на принципи, продемонстровані цьогорічними лауреатами. 

Минулого року лауреатами Нобелівської премії з фізики сталинауковці Джон Гопфілд і Джефрі Еверест Гінтон за «фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж». 

Вони розробили мережу для збереження та відтворення шаблонів, де вузли можна уявити як пікселі. Мережа використовує фізичні принципи, подібні до енергії спін-системи у фізиці. Вона навчається, знаходячи значення для зв’язків між вузлами, щоб збережені зображення мали низьку енергію