Бюджет Первомайської селищної громади Миколаївщини напряму залежить від діяльності аграріїв. Через посуху у 2025 році врожаї знизилися, збитки сільгосптоваровиробників складають близько 200 мільйонів гривень, а державних механізмів компенсацій або допомоги фермерам немає.
Про це кореспондентам Суспільного розповів начальник відділу земельних ресурсів громади Михайло Нос.
У громаді 130 сільгосппідприємств і близько 800 одноосібників. Цього року для місцевих аграріїв збитковими стали всі культури.
"Якби отримали продукції у цьому році, хоча б у середньому, що за три роки отримуємо, то недобір урожаю по громаді склав приблизно 200 мільйонів гривень, виходить так, по всіх господарствах", — говорить посадовець.
Михайло Нос додає, ще близько 50 мільйонів недоотримає бюджет громади через відсутність податку на прибуток. За його словами, державна програма компенсацій аграріям у разі неврожаю діяла наприкінці 1990-х й на початку 2000-х. Але за 30 років роботи в селі він подібної посухи не пригадує.
Фермер Андрій Губенко каже, через спеку насіння навіть не сформувалося. Щоб рослина не продовжувала виснажувати ґрунт, все поле соняшника задискували.
"Найбільше постраждав соняшник, а також льон, теж згорів, 300 кілограмів з гектара. Льон навіть нульові витрати не виправдав, і пшениця теж", — розповідає чоловік.
Фермер Антон Кудін говорить, період збитковості почався з 2022 року.
"А 2025 взагалі став дуже "веселим", оскільки саме підприємства, аграрії, які перебували на лінії бойового зіткнення, мало того, ще постраждали від війни. Цей рік багатьох, мабуть, остаточно доб’є, тому що страшенний неврожай. Відсутність опадів, останні опади — це був квітневий сніг", — додає чоловік.
Цьогоріч вже неодноразово довелося знищувати посіви й засівати іншими культурами, каже фермер.
"Льон ми посіяли на 55 гектарів, різні сорти були, вдарив мороз, залишилося 6,5, а решту ми перекультивували, посіяли соняшник, який вже задискували. Ріпак теж у мінус, він був підживлений взимку, його передискували й пересіяли просом, яке зійшло, але потім засохло, теж вже передискували", — розповідає Кудін.
Тобто поле двічі засівали з добривами, дотримуючись агротехнологій. Втім, жодного врожаю не зібрали, говорить чоловік.
Зі слів фермера, зібраного врожаю, наприклад пшениці, вистачить лише на податки і орендну плату за землю. Він сумнівається, що аграріям компенсують збитки, адже не всі одноосібники зможуть підтвердити виробничі витрати.
Також у державному бюджеті грошей на це не передбачено. Тому Антон Кудін звернувся до народних депутатів від Миколаївщини — Ігоря Копитіна та Олександра Пасічного з пропозицією розробити зміни до чинних законів й нормативних актів та підтримати аграріїв.
Станом на 8 серпня фермера повідомили про те, що Копитін перенаправив його звернення до Комітету Верховної Ради з аграрної політики.
"Мені написали, що членам Комітету було доведено до відома про тяжкий стан сільгосптоваровиробників на півдні. Повідомили, якусь постанову вони зараз розробили, але вона не прийнята, про збільшення бюджету по дотації, є виплати — 1000 гривень на гектар оброблюваних угідь у зоні можливих бойових дій, до якої ми належимо", — каже він.
Проте, додає чоловік, навіть якщо ці плани реалізують, 1000 гривень на гектар — це дуже мало в нинішніх умовах. Наразі аграрії фіксують суми збитків, сподіваючись на державну допомогу.
