Історія Квітневого мало чим відрізняється від інших українських сіл, яких зачепила війна. Розбиті хати, знищені двори та понівечені господарства. Тут немає жодної вулиці, куди б не прилітали російські снаряди. Ось ці голі стіни і згарище ще два роки тому були помешканням пана Володимира.
Про це ідеться в сюжеті телеканалу «МАРТ».
- Живу з 75-го року. Цей будинок дали моїм батькам, як переселенцям. Великий-великий був дім, і родина велика у нас була, — розповів Володимир Голота, житель села Квітневе.
Влітку 2022 року будинок зазнав обстрілу російської важкої вогнеметної системи «Солнцепёк». Тоді згоріла більша частина села. Та й загалом у перші місяці великої війни Квітневе було фактичною лінією фронту.
- Були сильні обстріли і 22 березня ми виїхали звідси, будинок ще тоді був цілий. Приїхав я сюди вже 16 листопада. Зруйнований дім. Жив спочатку у невістки, далі у племінника, потім перейшов у гараж, — додав Володимир.
Там 59-річному чоловіку довелося жити більше року. Найважче було взимку, каже він, бо навіть буржуйка не рятувала від холоду. Та коли до Квітневого почали заходити благодійні організації, його в біді не залишили.
Тепер Володимир має справжній дах над головою. У будинку є дві кімнати, зокрема спальня господаря і вітальня. А ще з братом вони облаштували невелику прибудову, тож тепер тут є і прихожа.
- Площа 6 на 7, дві кімнати. Перегородка за допомогою шафи ось така, а далі будемо ще думати. Зі світлом нормально, поки не вимикають. Газ купую, їсти готую на печі. Інколи з їжею мені невістка з братом допомагають, а так сам собі варю і все, — також поділився Володимир Голота.
Модульний будинок зведено з сендвіч-панелей та утеплено пінофлексом. Його подарували господарю назавжди, але при умові, що він візьметься за відбудову своєї зруйнованої хати. Та сам Володимир зізнається, поки цього не уявляє.
- Ви самі бачили, що стінки повалені і фундамент потріскався. Мені фахівці сказали, що все під «нуль» треба робити. Я про це навіть ще не думаю. Модульний будинок мені подобається. Але один нюанс, що зима скоро, топити нічим, треба щось думати, або пічку чи буржуйку.
Володимир не перший, хто отримав таку допомогу. Благодійники вже надали подібні модульні будинки кільком родинам у Квітневому. А от Василь Васильович поки тільки чекає на такий. Його ж власний дім також зруйнований кількома російськими прильотами.
- Перший раз вдарили перед дверима і яма там. Це було десь навесні, у травні. А другий раз приблизно 10 червня прилетіло і вже там все згоріло. Нічого вже нема, — поділився спогадами житель села Василь Бабайкін.
Зараз він живе у сусідів, але хоче отримати модульний будинок і налаштований відбудовувати свою рідну домівку.
- Обов’язково залишаюся в селі. Я тут живу вже 50 років. Куди мені ще йти? Я звик жити в селі. Я привик щось у селі робити: город садити, рух якийсь, а так мені все не цікаво. Я тільки в селі хочу жити, більше ніде, — додав Василь.
У місцевій владі запевнили, що вже працюють з донорами щодо передачі ще партії модульних будинків.
- На сьогодні встановлено 5 модульних будинків. За програмою донорів ще має бути довстановлено 40 таких модульних будинків. Ці будинки в нашій громаді реалізовуються за програмою Міжнародної благодійної організації «Молодь із місією» через Агенцію регіонального розвитку Миколаївської області і через обласну раду. Окрім квітневого планується встановлення таких модульних будинків, як мінімум, по Партизанському і по Благодатному, але я розумію, що на сьогоднішній момент ще буде потреба і в інших селах, зокрема я не виключаю адмінцентр Первомайське, — заявив Максим Коровай, начальник Первомайської селищної військової адміністрації.
Зважаючи, що до колишньої Первомайської селищної громади продовжують повертатися люди, тому запит на таку допомогу є і він зростає.
