Росія значно посилила свій інформаційний вплив у Європі. Дезінформаційні кампанії рф, спрямовані на підрив підтримки України, останнім часом стають дедалі масштабнішими, майстернішими і непомітнішими.

Про це повідомив керівник відділу культури і комунікацій Міністерства закордонних справ Німеччини Ральф Бесте в інтервʼю виданню Financial Times.

Безумовно, це загроза, яку ми повинні сприймати серйозно. Загалом спостерігається збільшення витонченості та впливу в порівнянні з тим, що ми бачили раніше», — сказав Бесте.

Типова тактика росії в інформаційній війні — це поширення через соцмережі автоматизованих дезінформаційних повідомлень, створених за допомогою штучного інтелекту. Участь людини в цьому процесі зазвичай мінімальна. Раніше такі повідомлення були невисокої якості, і можна було неозброєним оком розпізнати слід штучного інтелекту.

Водночас тепер автоматизовані інформаційні вкиди росіян стають дедалі більш правдоподібними й акуратними — такі підривні атаки ефективніші, з ними важче боротися, стверджує німецький дипломат.

– Ймовірно, відбувається багато такого, чого ми навіть не бачимо. Дедалі більше розмов точиться у приватних каналах в Telegram і WhatsApp. Дуже важко зрозуміти, що там відбувається, — каже Ральф Бесте.

Німеччина стала однією з головних цілей Кремля в інформаційній війні проти Україні, оскільки Берлін — другий найбільший донор військової допомоги для Києва після США. Водночас деякі німці стурбовані через вплив відмови від російського газу та підтримки України на німецьку економіку. Бесте каже, що росіяни «шукають тріщини сумнівів і намагаються їх розширити».

У відділі Бесте є спеціальна група, яка відстежує і бореться з інформаційними операціями росії за кордоном. Цьогоріч цей підрозділ викрив одну з наймасштабніших спроб маніпулювати німецькою громадською думкою в соцмережі X (Twitter).

Мережа з понад 50 тисяч фейкових акаунтів, які публікували до 200 тисяч повідомлень на день, намагалася переконати німців, що допомога Україні підриває процвітання Німеччини і створює ризик ядерної війни.

Мережа намагалася видавати такі заяви за думки, опубліковані в авторитетних новинних виданнях, як-от Der Spiegel і Süddeutsche Zeitung. Вона також намагалася посилити й поширити вже наявні серед німецької громадськості антиукраїнські погляди.

Бесте стверджує, що протистояти такій дезінформації дедалі важче, і це вказує на те, як далеко росія відійшла від часів сумнозвісних «фабрик тролів», що наймали реальних людей для поширення фейків, часто в незграбний і очевидний спосіб.