Після ухвалення у 2015 році законів про декомунізацію, в Україні розпочався поступовий, але планомірний процес перейменування. Тисячі проспектів Леніна, парків радянської слави, вулиць Карла Маркса, Московських та багато інших зникли з карт. Зазвичай їм повертали історичні назви, безцеремонно відібрані партійцями після встановлення в Україні радянського панування. Не секрет, що в часи союзу майже скрізь були однаково названі вулиці. Робилося це насамперед задля знецінення національних ідентичностей, розмивання кордонів та асиміляції під російське. З українців, грузин, вірмен, молдован та інших народів намагалися зробити росіян. На щастя, не вийшло.
І ось ми повертаємось у нашу реальність, де росія вже третій рік, не приховуючи, веде загарбницьку війну проти України: окупувала частину нашої країни, щоденно вбиває українців, в тому числі дітей, руйнує енергетику перед зимою, а аграрну інфраструктуру під час жнив. Надзвичайно дивно у такій реальності чути, що зміна російських назв на питомо українські «не на часі».
Нині Миколаївщина стоїть на порозі перейменування двох великих міст: Южноукраїнська та Первомайська. Населення кожного вимірюється десятками тисяч жителів, тому процес перейменування викликає жваву дискусію, яка виходить за рамки області. У цьому матеріалі ми намагались описати різні варіанти назв та мотивацію людей, які ці назви відстоюють.
Южноукраїнськ. Арена козацької сили чи найбільш лінива українізація в історії?
Сьогодні, коли місто стоїть на порозі перейменування, залишилися два основні варіанти зміни – це Південноукраїнськ або ж Гард. Кожен із них має як своїх послідовників, так і активних противників. На початкових етапах дискусії розглядали ще третій варіант – Бугогард, але ця пропозиція з часом відпала.
Історія самого міста недовга. Його збудували в 1976 році спочатку як поселення для будівельників атомної станції, а потім її працівників. Сама назва Южноукраїнськ викликає питання ось цим «южно», адже місто не знаходиться на півдні України, воно скоріше розташоване ближче до центру країни. Крайня південна точка – півострів Крим – знаходиться за 600 кілометрів від міста, а от географічний центр України – Добровеличківка – всього за 80 кілометрів. Тобто Южноукраїнськ є скоріше крайньою північною точкою, але ніяк не південною. Та з Москви, безперечно, здавалось, що місто на півдні. До речі, самі жителі міста нечасто називають його назву повністю, частіше використовуючи скорочення «Южик».
Та багатою й цікавою є історія місцевості, на якій розташоване місто. Ще у 18 столітті тут розташовувалось важливе козацьке оборонне поселення – Бугогардівська паланка. В урочищі, яке має назву Бузький Гард, козаки спорудили форпост, а також переправу. Протягом десятків років на цьому місці постійно несли службу від 300 до 500 козаків. Їхнім головним завданням було оборона торгових шляхів та місцевих поселень від постійних татарських набігів. Як пишуть історики, сьогодні це останні збережені ландшафти володінь Війська Низового Запорозького.
Южноукраїнськ, фото з відкритих джерел
Керівниця Южноукраїнського міського історичного музею Зореслава Клименко розповіла нам, що козацька історія – це основний мотив, чому краєзнавці, історики та небайдужі жителі прагнуть, щоб місто у майбутньому носило назву Гард.
«Южноукраїнськ виник у 1975 році. Ця назва теж має свою історію. Але, знаєте, історія така трошки сумна, тому що багато було знищено заповідної зони на той момент, коли будувалося місто. […] Хочу сказати, що ми створили групу активістів нашого міста і передали багато документації від організації нашого музею, а також писали листи до Верховної Ради, зібрали пакет документів про історію й відправили з підписами наших активістів до Верховної Ради, саме до комісії яка займалася перейменуванням. Наскільки ми знаємо, комісія вирішила, що дійсно краще назвати місто Гард», – пояснила вона у коментарі Shipovnik.
Коли стало зрозуміло, що перейменування не уникнути, міська влада теж долучилась до дискусій. Спочатку на сайті міськради провели збір пропозицій, а потім із найбільш популярними проводили опитування-анкетування. Людям пропонували обрати між варіантами Південноукраїнськ, Гард та Бугогард.
«Ми зі скриньками ходили у школи, садочки, організації. Кожен голосував офіційно, з паспортом. Тобто людина під свої паспортні дані писала анкету і заповнювала її. Потім ми підбили результати, і з великою перевагою Південноукраїнськ набрав найбільше», – розповіла чиновниця Южноукраїнського виконкому.
У відповіді на інформаційний запит, який видання Shipovnik.ua отримало міської влади міста, загалом у голосуванні взяли участь 3 826 жителів Южноукраїнська. Більшість з опитаних – 3 050 людей – проголосували за назву Південноукраїнськ. Варіант Гард отримав 666 голосів, а Бугогард – 56. Відзначимо, що населення міста складає приблизно 38 тисяч жителів.
Якщо заглиблюватися у питання перейменування й суперечок щодо перейменування Южноукраїнська, то стає очевидно, що основним противником назви Гард і поборником Південноукраїнська є народний депутат місцевого округу Артем Чорноморов.
Народний депутат від партії «Слуга народу» Артем Чорноморов, фото: «Shipovnik»
У своїх соцмережах він навіть проводив окреме опитування. Та цікаве формулювання питання депутатом, адже замість простого опитування з трьох або навіть двох варіантів, Чорноморов вирішив просто запитати у своїх підписників, чи погоджуються вони із варіантом «Гард». У наступних публікаціях він заявив, що 60% респондентів проголосували проти Гарду. Проте, станом на кінець вересня 2024 року, результати показують, що більшість все ж підтримали варіант Гард.
Опитування Артема Чорноморов, скриншот з його соціальних мереж
Зазначимо, що під час роботи над матеріалом нам не вдалося отримати коментар стосовно перейменування у депутата Артема Чорноморова та у мера Южноукраїнська Валерія Онуфрієнка, який, за словами місцевих краєзнавців, також виступає за назву Південноукраїнськ.
Читайте також: «Третій рік очікувань та сподівань. Історії військових із Миколаївщини, які досі знаходяться в російському полоні»
Активіст та нині військовий Ілля Зелінський ще до війни був одним із найбільш активних захисників історичних пам’яток на Миколаївщині. Він разом з однодумцями неодноразово проводили акції проти можливого підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, через яке може піти під воду унікальний острів Гардовий поблизу Южноукраїнська. Зелінський вважає, що питання перейменування мають вирішувати історики та краєзнавці, а не депутати або чиновники.
«Проблема полягає в тому, що фундаментальні речі, якими мають займатись науковці, фахівці та інституції, потрапили на вирішення людям, які думають, що через статус нардепа вони можуть розв'язувати всі питання. Лікар, проводячи операцію, не має питати порад в нардепа бізнесмена чи фотографа. Так і тут, закон має встановити історичну справедливість, а насамперед підкреслити ідентичність, яку намагались нищити якраз імперською політикою. Гард – це топонім, це привʼязка та історично доведений, факт що територія на якій знаходиться ПАЕС, не заснована на пустому місці», – вважає Зелінський.
Первомайськ – місто трьох держав, або чому декомунізація не дорівнює децаризації.
Ще одним великим містом Миколаївської області, назву мають змінити, є Первомайськ. Його населення складає приблизно 62 тисячі людей, тому питання перейменування Первомайська, як і в ситуації з Южноукраїнськом, викликало чимало дискусій.
Історія Первомайська не менш насичена, аніж історія Гарду та Южноукраїнська. Сьогоднішній Первомайськ утворився з трьох поселень, які свого часу належали трьом різним державам: козацькій Україні, Речі Посполитій та Османській імперії. Розподіл земель проходив по річках Південний Буг, Кодема й Синюха.
Кожне з цих поселень мало власну назву. Землі, які контролювали козаки, мало назву Орлик. Назва взята від земляного укріплення, яке козаки згодом перетворили на фортецю. Свого часу тут побував гетьман та автор першої української Конституції Пилип Орлик. Історики відзначають, що він навіть брав участь у перебудові й зміцненні фортеці. До речі, саме дату заснування фортеці – 1676 рік – вважають роком заснування міста.
Первомайськ. Фото з відкритих джерел
Пізніше, коли ці землі перейшли у володіння царської Росії, фортецю зруйнували. Після відбудови вона певний час мала назву Катерининський шанець, а згодом росіяни змінили назву на Ольвіополь.
Що стосується інших частин міста, то контрольоване поляками поселення мало назву Богопіль, а турецька частина називалась Голта. Саме між назвами Орлик, Ольвіополь, Богопіль та меншою мірою Голта нині точаться суперечки. Дехто із місцевих краєзнавців також нагадували, що саме в Первомайську народився відомий український шістдесятник та режисер Микола Вінграновський, пропонуючи назву Вінграновськ, та вона майже не отримала підтримки.
Міська влада Первомайська, як і у випадку з Южноукраїнськом, на певному етапі доєдналась до дискусій щодо нової назви. На початку обговорення нової назви фігурували понад 30 різних варіантів, серед яких: Орлик, Ольвіополь, Голта, Бугогард, Бугсин, Орель, Богославськ, Трикуття, Вінграновськ, Вінграновський тощо. Та згодом вибірка скоротилась до шести основних: Орлик, Голта, Богопіль, Богославськ, Ольвіополь та Ольвія. Останню назву запропонував народний депутат від округу Максим Дирдін.
Саме ці назви й виносили на онлайн-голосування, яке проходило як на сайті міської ради, так і в соцмережах Фейсбук (тут чомусь варіанту Орлик не було взагалі – ред.) та Телеграм.
Онлайн-голосування Первомайської міської ради, скриншот з сайту
Якщо на сайті та у Телеграм-каналі найбільше голосів отримав варіант Орлик, то загалом найбільше жителі проголосували за Ольвіополь. Також варто відзначити, що загальна кількість людей, які доєдналися до голосування, склала всього 2 478 жителів. За назву Ольвіополь в результаті проголосували й депутати міста, які звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати такий варіант перейменування.
Мер Первомайська Олег Демченко нам розповів, що міська влада також просила Верховну Раду залишити місту нинішню назву, адже так начебто хочуть жителі. Він додав, що депутат Дирдін обіцяв зробити так, аби назву не змінювали взагалі.
«Є фахівці, історики, краєзнавці – як вони визначать, таке й буде рішення. […] Максим Євгенович (Дирдін – ред.) точно брав участь і в комісіях, і в засіданні сесії. Особисто він давав обіцянку всім виборцям, що назва Первомайськ залишиться і ніхто перейменувати не буде. Його слова є на відео й аудіо. Буде місто Ольвіополь чи якось по-іншому перейменують – питань немає. Але я вважаю, що Ольвіополь на сьогодні не може бути».
Мер Первомайська Олег Демченко, фото міської ради
Не підтримує варіант з Ольвіополем і Уповноважений із захисту державної мови та уродженець Миколаївщини Тарас Кремінь.
«Вона (назва Ольвіополь – ред.) колонізаційна. Назва Ольвіополь з'явилася в 19 столітті, відповідно до царського указу. А є історичні козацькі назви цього населеного пункту, об'єднаного в один у 20-ті роки часи революціонера Григорія Петровського. Ця територія поділена на три частини історично. Тому там була така легенда, що півень співає на три держави: на поляків, росіян і турків. І що виходить? Одна частина Голта, друга Орлик, а третя Богопіль. Якщо зібрати абревіатуру Богопіль, Орлик і Голта, взявши перші літери, то що виходить? – Бог. І тому Бог, Боже поле, Богопіль. Це назва, яка найбільше всім близька», – пояснив Тарас Кремінь нам у коментарі.
Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, Фото: Olena Holiuk
Він також додав, що особисто симпатизує назві Орлик, проте впливати на зміну назви не може, адже це не входить у його повноваження.
Окремо відзначимо, що під час підготовки матеріалу Верховна Рада провалила голосування за перейменування понад 300 населених пунктів України, серед яких мали бути Южноукраїнськ та Первомайськ. Перший пропонувалось перейменувати на Гард, а Первомайськ на Ольвіополь.
Пізніше спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що із законопроекту планують вилучити п’ять найбільш спірних питань, які стосуються перейменування Южноукраїнська, Первомайська, Южного, Павлограда та міста Синельникове. Перейменування цих населених пунктів депутати планують розглядати окремо.
Думки жителів міст
Звісно, під час роботи над матеріалом ми не забули про дуже вагому деталь – думки жителів обох міст. Для цього ми вирішили зробити окремий блок, де не буде жодних думок та висновків авторів матеріалу, лише слова людей із Южноукраїнська та Первомайська, яких ми опитали. Вибірка не є великою, тому не претендує на реальний стан думок жителів цих міст.
«Я вважаю так: якщо атомна станція, через яку й побудували місто, має назву Південноукраїнська АЕС , то чому б і місто-супутник не назвати Південноукраїнськ», – Віта, 25 років, жителька Южноукраїнська.
«Усі вже звикли до Первомайська, не розумію, навіщо змінювати назву. Все одно місцеві будуть називати його Первомайськом, навіть якщо перейменують», – Ігор, 36 років, житель Первомайська.
«Мені особисто подобається Гард. У нас поряд Бузький Гард, острів. Це наша історія, яку не можна забувати. Южноукраїнськ сьогодні ріже вухо через оце російське «южно». Якщо буде Південноукраїнськ, то це теж непогано, місцевим напевно більше сподобається, але я загалом за Гард», – Геннадій, 48 років, житель Южноукраїнська.
«Категорично проти! Це потрібно буде змінювати документи, ходити по різним інстанціям. Навіщо все це (перейменування – ред.), я чесно не розумію. Доріг немає, комунальні тарифи драконівські, зате перейменовують міста. Краще б людям допомагали, які виживають», – Олена, 67 років, жителька Первомайська.
«Мені все одно, якщо чесно, Первомайськ залишиться чи буде Орлик. Я читав про те, що тут були козаки, що це історичне місце, тому Орлик буде поверненням до коренів. Хоча більшість жителів вам скажуть по-іншому. Їм нічого не хочеться, вони звикли і проти будь-яких змін. Якщо перейменують на Орлик, то певний час всі все одно будуть називати місто Первомайськом, як було завжди, але з часом, думаю, ситуація буде змінюватись. Побачимо», – Олександр, 22 роки, житель Первомайська.
«Звісно що Гард. Ніколи не подобалась назва Южноукраїнськ. Вона якась корява, довга і недолуга. Південноукраїнськ? – А яка різниця? Мені дуже дивно, чому люди так борються за стару назву і проти перейменування. Почитайте історію, тут Бузький Гард, острів, на якому козаки були – це ж наша історія, справжня історія. Ясно, що перший час буде незручно, але люди звикнуть. Хто проти, буде й надалі говорити Южноукраїнськ, а інші поступово звикнуть. Пам’ятаю, скільки обурення було, коли вулиці перейменовували, але нічого ж, звикли», – Ігор, 28 років, житель Южноукраїнська.
«Назва міста Первомайськ у мене асоціюється не з радянщиною, а виключно з моїм дитинством, спогадами юності та домом. Але я не готова казати, що я проти перейменування міста. […] З перейменуванням міста єдиний страх – не поміняти шило на мило. Містяни схилялись до однієї з назв частин міста, до того як його об’єднали у Первомайськ: Голта, Богополь, Ольвіополь або ж Орлик – назва фортеці, що була в одному з поселень. Як з’ясувалось, частина цих назв певним чином пов’язана з російською імперією. Орлик, який пов’язаний з козацтвом, мені не звучить», – Ксенія, 34 роки, майже все життя прожила у Первомайську.
Над матеріалом працювали:
Андрій Дерун та Анна Гакман
