Більшість опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії відповіли, що задоволені умовами проживання в новій країні. Майже половина навіть не проти отримати нове громадянство, а 34% респондентів зізналися, що вже не цікавляться інформацією про Україну.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум».
Так, радше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання у Німеччині, Польщі та Чехії 66% українських біженців. Щоправда, з них повністю задоволені лише 28%, а ось решта 38% — радше задоволена. Натомість незадоволені умовами життя 26% респондентів.
А втім, 45% опитаних зізналися, що загалом хотіли би отримати громадянство іншої країни, хоча ще й не подавали документи. Водночас 7% респондентів стверджують, що вони вже мають громадянство іншої країни, а 12% подали документи та чекають на рішення.
Не подавали документи на отримання нового громадянства й не планують цього робити 34% опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії.
За яких умов біженці готові повернутися в Україну?
Як зазначили автори опитування, найімовірніше можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні та висловлюють певні умови для повернення.
Так, найпоширенішою умовою для повернення є нормальна робота критичної інфраструктури (34%) і безпека (34%). Далі респонденти казали про житлове питання (26%) та завершення війни (26%). Дещо менше йшлося про можливість знайти роботу (16%) та умови для дітей відвідувати садок чи школу (13%).
Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) готова повернутися в Україну. Проте відповіді респондентів на інші запитання змусили соціологів дійти висновку, що ця цифра є радше оптимістичним сценарієм.
Так, респондентів запитали про інтерес до новин та останніх подій у житті України. 56% відповіли, що отримують інформацію про Україну. 11% опитаних сказали, що їм «важко відповісти», а 34% зізналися, що не цікавляться інформацією про Україну.
Якби в Україні були оголошені парламентські вибори, то радше або однозначно голосували би 31% біженців. Ще 33% відповіли «важко сказати напевно, 50 на 50». Решта радше або однозначно не голосували би.
Якою мовою удома спілкуються біженці?
Також у респондентів поцікавилися, якою мовою вони спілкуються удома. 57% відповіли, що переважно українською. Натомість переважно російською спілкуються 19% опитаних, а двома мовами в однаковій мірі — 21%. Ще 3% спілкуються мовою країни, де зараз проживають.
Біженці втрачають зв’язок з Україною
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, підсумовуючи результати опитування, зазначив, що значна частина українських біженців втрачають або вже втратила зв’язок з Україною.
«На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми би втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що є сенс для цього робити», — зауважив він.
За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають зіграти свою роль у підтриманні контакту з громадянами закордоном. А з іншого боку, комунікація не може бути односторонньою, тобто українці закордоном також повинні докладати зусиль для збереження зв’язку з Україною, пояснив Грушецький.
Методологія опитування
Опитування проводилося упродовж 20-26 квітня методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedwebinterviews, CAWI). Загалом було опитано 801 респондента у віці 18 років і старше, що виїхали з України після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії. Теоретична статистична похибка вибірки не перевищувала 3,5%.
