У Міністерстві юстиції пояснили, що мобілізація засуджених вбивць та ґвалтівників залежить від ставлення військових: якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, то до суду не подаватиметься клопотання про її мобілізацію.

Про це в коментарі LIGA.net заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

За словами Висоцької, про можливу мобілізацію злочинців Міністерство юстиції отримує різні позиції від військових: дехто це «абсолютно засуджує», а деякі «брали б увʼязнених і засуджених сотнями».

Заступниця міністра юстиції зауважила, що необхідно бути обережним у механізмах того, хто і як вирішує мобілізувати таких людей чи ні.

Водночас вона наголошує на тому, що запит військових у цьому є обовʼязковим.

– Якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, бояться її або не хочуть окремо з нею займатися, ми просто не прийматимемо перше рішення і не подаватимемо на розгляд суду, — сказала Висоцька.

За словами посадовиці, деякі командири кажуть, що «брали б сотнями увʼязнених і засуджених». Висоцька пояснила, що «злочини теж дуже різні»: від дорожньо-транспортних пригод та злочинів з необережності до умисних вбивств і зґвалтувань.

– Цей механізм — вирішувати це через суд, його наразі не існує. І тут ключові — дискусія у парламенті та запит військових. Тоді можна проаналізувати, які категорії змотивовані та дійсно допомогли б війську. Тоді можна брати фідбек від командирів. З 26 тисяч людей ми ще можемо обирати — за різними статтями й параметрами, — заявила вона.

Посадовиця зазначила, що законопроєкт про мобілізацію розвʼяже це питання. Коли закон ухвалять, можна буде одразу починати працювати з командирами в цьому напрямку та напрацьовувати підзаконні акти, аби реалізувати зміни, кажуть у Мінʼюсті.

Щодо того, як регулювати надання зброї мобілізованим засудженим, Висоцька заявила, що залучення таких людей до Збройних Сил може «відбуватися в різних формах». За її словами, навіть вбивство «можуть вчинити за тих обставин, які не повторяться в армії».

– Звісно, можна говорити про схильність до агресії. Але якийсь час пенітенціарна система працювала з цією людиною. І у нас є оцінка ризику повторного вчинення правопорушення. Ми можемо використовувати її, щоб розвʼязувати питання зброї. Людина може бути в армії, але при цьому не торкатися зброї, — пояснила Висоцька.

Вона також зазначила, що завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити увʼязненому покарання, яке виправить людину й адаптує до повернення у суспільство.

– Ми бачимо свою роботу у виправленні людей і тому говоримо, що не кожен засуджений небезпечний, — каже Висоцька.