Доктор історичних наук та завідувач кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Юрій Котляр розкритикував рекомендації Інституту національної памʼяті щодо перейменування міста Баштанка у Миколаївській області.
Свою позицію він висловив у коментарі кореспонденту «НикВести».
Зазначимо, що в рекомендаціях Інституту національної памʼяті ерейменування Баштанки аргументують тим, місто було названо на честь «Баштанської республіки», проголошеної 1919 році в Баштанській балці місцевими більшовиками. До перейменування 1928 року вона була тодішнім селом Полтавка.
Хоча обидві назви населеного пункту використовувались і до проголошення Баштанської республіки, назва «Полтавка» вийшла з вжитку через, каже історик Юрій Котляр.
— Повна нісенітниця, якщо чесно. «Полтавка-Баштанка» була давним-давно. При чому, до створення республіки існувала подвійна назва. На момент існування республіки вона була «Полтавка-Баштанка». Потім, аби не було подвійної назви, та з урахуванням того, що назв «Полтавка» було багато, тому що територія заселялась вихідцями з Полтавської та Чернігівської губерній, то її назвали Баштанкою, — пояснює фахівець.
Юрій Котляр також вказав на етимологію слова «баштан», яке не запозичене з російської мови, а виключно привʼязане до сільськогосподарської діяльності.
— Слово «баштан» суто привʼязана до сільськогосподарської діяльності і є в українській мові. Я розумію, наприклад, що повинно бути перейменування Арбузинки, тому що слово «арбуз» російське. А необхідність перейменовувати Баштанку я не бачу. Але вирішувати має також і громада. В даному випадку я, як історик, з цим не згоден, — додав Юрій Котляр.
Варто вказати, що історик Юрій Котляр родом з Миколаївської області є автором близько 9 наукових праць. Серед них, зокрема, і монографія «Висунська і Баштанська республіки», написана на основі архівних документів та спогадів учасників повстанського руху, де досліджуються формування державного типу на Миколаївщині.
