Урядовий законопроєкт, який підготували з урахуванням оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин, звужує застосування української мови як державної.
Про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
24 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10288, підготовлений Кабміном. Метою цього законопроєкту є гармонізація українського законодавства з нормами Європейського Союзу щодо прав нацменшин.
В уряді пояснили: у жовтневому висновку Венеційської Комісії все ще були зауваження до українського закону про права нацменшин. Здебільшого вони стосувалися приведення окремих норм закону, а також законів в інших сферах у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини та інших документів ЄС.
Для України важливо виконати ці рекомендації на шляху до набуття статусу повноправного члена Європейського Союзу.
Документ пропонує забезпечити права на використання мов нацменшин у населених пунктах, де традиційно (безперервно протягом останніх 100 років) проживають представники цих меншин, або де кількість представників нацменшини становить понад 15% населення.
Так, для нацменшин пропонують:
- запровадити спеціалізовані книгарні;
- допускати рекламу мовами нацменшин з обов’язковим дублюванням українською;
- вести телемовлення відповідними мовами (але не менше ніж 30% мовлення має бути українською);
- створити Центр нацменшин (спільнот), який займатиметься збереженням культури та нематеріальної культурної спадщини нацменшин;
- гарантувати право на використання мови відповідної нацменшини (з-поміж офіційних мов ЄС) у класах (групах);
- приватні виші матимуть право обирати мову навчання з-поміж офіційних мов ЄС. При цьому студенти таких закладів мають вивчати українську як окрему дисципліну.
- Низку предметів (українська мова та література, історія України та захист України) представники нацменшин зобовʼязані вивчати державною. Їх можна буде скласти на ЗНО (НМТ) тільки українською, тобто без перекладу.
Мовний омбудсмен подав до Верховної Ради України свої висновки та пропозиції щодо законопроєкту. Кремінь зазначає: попри євроінтеграційні зобов’язання України цей документ звужує застосування української мови як державної у сферах суспільного життя.
А його окремі норми, за словами омбудсмена, суперечать рішенню Конституційного Суду України 2021 року, який ухвалив, що закон про мову — конституційний.
Омбудсмен каже, що документ ще потребує доопрацювання та врахування його пропозицій щодо мови медіа, видавничої справи, освіти, реклами, виборів.
