Маски и белье больных ковидом в лесополосах: как стихийные свалки распространяют коронавирус

  • 13:20
  • 14.01.2021
b17aefc-smittya-koronavirus-2_690x426

Сміттєвий колапс – давній дамокловий меч України. Коронавірус не тільки загострив проблему, а й показав її масштаби.

Допоки належній утилізації не піддавали побутові відходи, які містили використані акумулятори, електроніку, ртутні лампи, чиновникам вдавалося приховувати недоліки у власній роботі.

Коли ж просто неба з інфекційних відділень лікарень почали викидати заражені коронавірусом матеріали, проблема набула більш загрозливих форм.

Сміттєзвалища й полігони в Україні займають понад 9 тис га – це площа Кременчука або Хмельницького. З них третина не відповідає нормам екологічної безпеки.

Чому відходи з ковідних лікарень не утилізуються?

Непобутові відходи

Медичні відходи після обслуговування пацієнтів у медичних закладах поділяють на чотири категорії: А – епідемічно безпечні, В – епідемічно небезпечні, С – токсикологічно небезпечні, D – радіологічно небезпечні.

Довкіллю та людині загрожують медичні відходи категорії В – шприци, пробірки, хірургічні інструменти, засоби індивідуального захисту, які використовувалися в інфекційних відділеннях.

За словами голови Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого, медичні відходи категорії В потрібно обов'язково знезаражувати: збирати в герметичні контейнери та віддавати на спалювання підприємствам, що мають відповідні потужності та ліцензію. Такі відходи знищують у спеціальних печах при високих температурах.

Попри це небезпечні відходи з лікарень все частіше опиняються не тільки на полігонах, а й просто неба.

"Ми почали отримувати велику кількість скарг від громадян, які виявляли несанкціоновані звалища з медичними відходами або факти потрапляння таких відходів до звичайних сміттєвих контейнерів", – каже Мальований.

За словами керівника Держекоінспекції, в умовах карантину обсяг генерованих медичних відходів збільшився майже вдвічі, але на безпечну утилізацію потрапляє лише половина.

Одне з останніх звернень громадян до інспекції стосувалося виявлення звалища з використаними голками, шприцами, крапельницями на території зерносховища на Сумщині, зазначає Мальований.

Аналогічний випадок стався на Київщині у квітні 2020 року: СБУ викрила діяльність столичної фірми, яка вивозила на сміттєзвалища і полігони для твердих побутових відходів шприци, медичні маски, халати з медзакладів з госпіталізованими хворими на COVID-19.

Працівники фірми незаконно вивезли понад 4 тонни небезпечних медичних відходів на один з полігонів у Київській області, хоча договори з лікарнями були укладені на послуги з утилізації.

Залишки медичних відходів на початку 2021 року були виявлені в лісопосадці поблизу автодороги "Львів-Пустомити".

Проблеми з контролем

Причина – у недостатньому фінансуванні медичної галузі, переконаний голова Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.

Кошти на утилізацію державним медзакладам виділяють з державного або місцевого бюджетів. На тендері медзаклади обирають ті підрядні організації, які пропонують нижчі ціни.

У середньому на вивезення та утилізацію кілограма сміття лікарні витрачають 15-32 грн.

Через це в тендерах часто перемагають недобросовісні підприємства, які, наприклад, мають дозвіл на транспортування відходів, однак не мають потужностей для їх знищення. Тож замість утилізації вини вивозять матеріали на полігон або захоронюють у лісі.

Наприклад, за 4 тонни вивезених на полігон під Києвом відходів лікарня сплатила мінімум 60 тис грн. Водночас, вартість послуг за прийом такої кількості звичайних відходів становить приблизно 1 тис грн.

Перевіряє ліцензії перевізників та утилізаторів відходів, у тому числі медичних, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

"У період, коли міністерство то з'єднували то роз'єднували з Міністерством енергетики, якість контролю значно погіршилася. Мінекології було паралізоване, і недобросовісні утилізатори за цей час значно активізувалися", – каже Косоуров.

Законодавство також покладає контроль у сфері поводження з відходами на Держекоінспекцію. Вона має право перевіряти, чи дотримуються компанії-утилізатори визначених стандартів та чи виконують взяті на себе зобов'язання.

Однак під час пандемії держава зв'язала контролерам руки: через режим карантину були заборонені планові перевірки. Держекоінспекція може проводити перевірки лише на підставі скарг громадян або за дорученням прем'єр-міністра.

За словами Мальованого, він звернувся до глави уряду з ініціативою перевірити 61 підприємство з утилізації й отримав відповідне доручення прем'єра.

З 20 листопада інспекція перевірила п'ять таких підприємств: ТОВ "Укрекологістика", ТОВ "Укрекосервіс", Ритуальну службу СКП "Київський крематорій", ТОВ "Еко транс оіл" і ТОВ "Акрос". Результати перевірок наразі не оголошені.

"Часто підприємства, які порушують природоохоронне законодавство, не допускають інспекторів на свої потужності. Штраф за недопуск – лише 750 гривень. Бізнесу вигідніше сплатити його", – каже Мальований.

Уже рік у Верховній Раді очікує на розгляд законопроєкт, який підвищує штраф за недопуск контролерів до 100-200-кратного розміру мінімальної зарплати (0,6-1,2 млн грн).

Ще одна проблема – в Україні немає повноцінного обліку відходів.

До пандемії кожне лікарняне ліжко генерувало 2-10 кг медичних відходів на день або близько 3 тонн на рік. За даними Держстату, у 2017 році в Україні налічувалося близько 300 тис лікарняних ліжок.

Як змінився обсяг відходів зараз – невідомо, але, швидше за все, він зріс.

У березні 2020 року китайські газети писали, що потужності з утилізації не можуть впоратися з навантаженням. Тільки в Ухані, в епіцентрі коронавірусу, обсяг медичних відходів збільшився в чотири рази до 200 тонн на день.

Чому це небезпечно

На полігонах побутових відходів небезпека потрапляння коронавірусу в рідини, які виділяє смітник, мінімальна, зважаючи на те, з кількох шарів вони складаються. Висота сміття на деяких з них сягає восьмиповерхового будинку.

Проте є небезпека, що в контакті з відходами будуть працівники полігону або безхатченки, яких неофіційно залучають до сортування сміття. Через них вірус потрапляє в населені пункти.

Загрозу становлять і медичні маски, які українці, у тому числі хворі, використовують щодня.

Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами закликала громадян складати використані маски в пластикові пакети і перед викиданням зберігати їх 10-12 днів залитими антисептиком, адже більшість масок не спалюється – вони їдуть на полігони і навіть у лісопосадки.

Наразі за несанкціоноване розміщення відходів порушники несуть адміністративну відповідальність – штраф 850-1700 грн.

Україна потерпає від сміття: що робити

Проблема медичних відходів під час пандемії стала прожектором, який ще раз нагадав: Україна перетворюється на великий смітник.

Головні причини дві: відсутність належного контролю та дієвих санкцій і низький тариф на утилізацію сміття, що ледве покриває витрати на його захоронення на полігонах.

Однак побутові споживачі не готові до підвищення тарифів навіть попри усвідомлення небезпеки. Витрачати більше на сміття не хочуть ні українці, ні держава.

Майже 22% населення України досі не охоплені послугами з вивезення побутових відходів.

Сміттєзвалища й полігони в Україні розташовані на понад 9 тис га. Ще більшу площу займають несанкціоновані сміттєзвалища, точна площа яких достеменно невідома.

Щороку Україна продукує 470 млн тонн відходів, з них побутових – лише 2,5%. 93% побутових відходів вивозять на полігони і 2% – спалюють. Лише 4,5% йде на заготівельні пункти вторинної сировини і сміттєпереробні заводи, повідомили в ДЕІ.

93% сміття потрапляють на смітники й полігони і лише 7% ідуть на переробку. У країнах ЄС переробляють в середньому 70% сміття, а у Швеції – 98%.

За даними ДЕІ, в Україні за ці роки накопичилося понад 1,6 млрд тонн небезпечних відходів.

Серед них – хімічні речовини, токсичні побутові відходи (батарейки, акумулятори, електроніка, ртутні лампи), а віднедавна – ще й медичні відходи, що утворилися після лікування COVID-19 та інших захворювань.

Усі ці шкідливі речовини просочуються в атмосферу, ґрунт, підземні води та поверхневі водойми.

 

Змінити це може нове законодавство, упевнені в ДЕІ. Як зазначає Мальований, треба починати з підвищення штрафів за засмічення земель.

Відомство підготувало зміни, які удвічі збільшують суми відшкодувань, а у випадках сильного та особливо сильного забруднення – у чотири-шість разів.

У липні 2020 року в першому читанні депутати ухвалили законопроєкт "Про управління відходами", який встановлює порядок збирання, вивезення та обробки муніципальних відходів, забезпечує їх роздільне збирання та повторне використання.

Не запрацювали і попередні ініціативи.

Так, з березня 2017 року у кожному населеному пункті повинні працювати схеми санітарного очищення, які передбачають сортування та утилізацію різних видів відходів. Проте чимало міст і селищ досі не розробили такі схеми. Серед них – і Київ.

Відповідно, перевізники самі вирішують, як саме утилізувати відходи, і нерідко їх рішення суперечить закону.

Источник: Экономическая правда

Новости

11 мая 2021
10 мая 2021