Бенджамін Франклін ― один із батьків-засновників Сполучених Штатів. Він підписував і Декларацію незалежності, і Конституцію США. А ще фактично профінансував боротьбу за незалежність, адже стояв біля витоків американських паперових грошей, які до Франкліна масово підробляли. Він вирішив цю проблему, розробивши різні методики захисту. Деякі з його ноу-хау вважали втраченими, і тільки зараз, майже через три століття, ученим вдалося розкрити таємниці грошей Франкліна. Зʼясувалось, що саме він винайшов «міцний» грошовий папір, розробив прототип водяних знаків і використав спеціальний пігмент для чорнил. «Бабель» коротко розповідає історію перших американських паперових грошей, захищених від підробок.

У 1723 році 17-річний Бенджамін Франклін переїхав до столиці майбутнього штату Пенсільванія ― Філадельфії. Тут він став свідком експерименту: у штаті почали випускати папірці з написами, які називали «грошима».

Перші паперові гроші у британських колоніях Америки почали друкувати ще наприкінці XVII століття. Більшість золотих і срібних монет, які потрапляли до колоній, надовго там не залишались. Їх швидко витрачали на оплату імпортованих із-за кордону товарів. Тож монети йшли до Британії та інших країн, які постачали ці товари, а колонії залишалися без грошей.

Ідея паперових грошей зацікавила Франкліна, одночасно він захопився друкарською справою. У 1728 році він уже був співвласником друкарні. А у квітні 1729 року надрукував брошуру власного авторства під назвою «Скромне дослідження про природу і необхідність паперових грошей». На думку Франкліна, єдиною оцінкою багатства була праця. Наприклад, нею можна вимірювати як видобуток срібла, так і вирощування пшениці. А якщо срібла будуть видобувати приблизно стільки ж, скільки вирощуватимуть пшениці, то срібло відносно пшениці просто здешевшає. Підсумовуючи свої розрахунки, Франклін запропонував відмовитися від металевих грошей на користь паперових.

Бенджамін Франклін (у центрі) за роботою на друкарському верстаті на картині, опублікованій Detroit Publishing Company, 1914 рік.

Утім, вони мали один серйозний мінус ― відсутність захисту від підробки. Тоді ще не існувало стандартизованих купюр. Цим і користувалися фальшивомонетники, які друкували купу підробок і так знецінювали справжні гроші.

Ця проблема постала і перед Франкліном, коли в 1731 році він виграв контракт на друк 40 000 фунтів стерлінгів для колонії Пенсільванія. Франклін зробив усе, щоб захистити цю свою партію від підробок.

Деякі з його ноу-хау вже давно відомі історикам. Наприклад, унікальний складний дизайн. Франклін створив мідну пластину, яка карбувала на грошах листя шавлії з її найтоншими жилками. Такий візерунок було дуже складно скопіювати. Утім, багато його технологій та методик друку грошей лишались невідомими, адже рукопис Франкліна з його напрацюваннями не зберігся.

Команда фізиків і хіміків під керівництвом Хачатура Манукяна з Університету Нотр-Дам у штаті Індіана кілька років вивчала майже 600 американських грошових купюр XVIII століття. Серед них були й банкноти, надруковані Франкліном. Учені застосували різноманітні спектральні аналізи для визначення конкретних речовин, які використовувались у банкнотах. А також досліджували папір, на якому друкували гроші. Про висновки свого дослідження вони розповіли в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Учені помітили, що Франклін додавав у грошовий папір слюду, а конкретніше ― напівпрозорий мінерал мусковит, який у Середньовіччі використовували як скло для шибок. Причому цей мусковит був з одного конкретного геологічного джерела. Науковці припускають, що спочатку Франклін додавав мусковит, аби зробити купюри більш міцними і довговічними. Та зрештою цей мінерал став корисним у боротьбі з фальшивонетниками, які просто не мали доступу до спеціального паперу, секрет виробництва якого Франклін, звісно, тримав у таємниці.

Крім того, Франклін розробив своєрідний прототип водяних знаків. У грошовий папір він додавав волокна кольору індиго . Ідею додавання дрібних волокон до паперової маси приписували американському промисловцю Зенасу Маршаллу Крейну, який друкував на такому папері долари США в ХІХ столітті. Але Манукян та його команда знайшли докази того, що Франклін практикував цю технологію на понад століття раніше.

Також Франклін використовував для друку грошей особливі чорнила, точніше ― особливий чорний колір. У друкарстві того часу чорний пігмент виготовляли з продуктів спалювання рослинних олій. Фальшивомонетники знайшли більш дешевий спосіб — так звану кістяну сажу зі спалених кісток. Але Франклін придумав протидію. Він додавав у свій чорний природний мінерал графіт. Цей відтінок суттєво відрізнявся від «кістяного чорного» в підробках.

– Учені кажуть, що це лише початок великого дослідження і на багато запитань їм ще треба буде знайти відповіді. Це стосується не лише грошей Франкліна, але і його сучасників-друкарів. «У мене є запитання щодо цілої купи чорнил. На деяких купюрах Нью-Джерсі XVII століття є дивний зелений колір. Я хотів би знати, із чого зроблені ці зелені чорнила, ― каже керівник дослідження Манукян.

Щодо Франкліна, то за свою друкарську карʼєру він випустив приблизно 2,5 мільйона грошових банкнот для американських колоній. Своїми інноваціями та технологіями він вплинув на багатьох друкарів по всьому світу.

Окрім цього, Франклін посприяв фінансовій незалежності американських колоній. З початком Війни на незалежність від Британії у 1775 році Континентальний конгрес 

Тимчасовий уряд, що виник у результаті революції у 13 британських колоніях в Америці та фактично був першим урядом США.

 вирішив почати друкувати власні паперові гроші. Тоді британці розпочали економічну війну і завалили колонії підробленими купюрами.

– Художники, яких вони найняли, були настільки вправними, що величезна кількість цих підробок, випущених британським урядом у Нью-Йорку, розійшлася серед жителів усіх штатів, ― казав Франклін. Власне, до нього американський уряд і звернувся по допомогу. Франкліновські гроші підробляти було набагато важче, у такий спосіб йому вдалось профінансувати Війну за незалежність.

Згодом Франклін підписав Декларацію незалежності та Конституцію США і назавжди ввійшов в американську історію як національний герой. Його іноді називають «єдиним президентом Сполучених Штатів, який насправді ніколи не був президентом Сполучених Штатів». Тож недивно, що портрет Франкліна зʼявився на американській валюті ― спочатку на 50 доларах, а потім на звичній стодоларовій купюрі.

Бенджамін Франклін на банкноті $50 зразка 1880 року. Бенджамін Франклін на банкноті $100 зразка 2009 року.

Текст: видання «Бабель».