Антидронові сітки не є стовідсотково ефективним засобом захисту, але можуть бути корисними у деяких ситуаціях.

Такою думкою поділився начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько у коментарі для видання «Телеграф».

За словами Ярослава Шанька, у такій ситуації забезпечити повний захист громади, що знаходиться так близько до фронту, просто неможливо. Це технологічна війна, в якій ворог постійно вдосконалює свою тактику й технічні можливості. Утім, місто покладає окрему надію, що антидронові сітки можуть хоч якось поліпшити безпекові умови.

Вже давно такий метод використовують військові для укриття своїх позицій — «ловлять» ворожі БпЛА у сітки, зокрема призначені для риболовлі. Саме такі маскувальні сітки збирала волонтерка Олена Ковальська для 34-ї окремої бригади берегової оборони. Втім, дефіцит таких засобів залишається постійним.

“Варто розуміти, що антидронові сітки це не панацея у цьому випадку. Але вони можуть частково знизити ризик ураження дронами, особливо на дорогах або об’єктах критичної інфраструктури. Якщо дрон скидає вибухівку, сітка здатна зменшити силу удару або обмежити зону ураження”, – розповідає «Телеграфу» голова МВА.

Черговий раз про їхню необхідність нагадав Станіслав Бунятов, відомий під позивним “Осман”, молодший сержант, командир відділення 24-го штурмового батальйону «Айдар». За його словами, сітки можна було встановити ще давно.

Як сказав у розмові з «Телеграфом» Ярослав Шанько, міська влада цю потребу чудово розуміє і наразі співпрацює з військовими та технічними фахівцями, щоб визначити, на яких ділянках доцільно встановлювати сітки. Водночас найефективнішими засобами боротьби з дронами залишаються системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та засоби виявлення.