Для звільнення Кінбурнської коси від російських окупантів мають бути штучно створені бойовими розрахунками певні обставини. Наразі ж війська РФ продовжують тероризувати місцеве населення, використовуючи його в якості живого щита.

Про це у репортажі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла начальниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

— Ворог має сполучення з суходолом з тимчасово окупованої Херсонщини, він має можливість підтягувати резерви, підʼїзджати і виїжджати своїм технічним забезпеченням і тероризувати мирне населення, яке затиснуте в цих обставинах. Вороги вже давно замінували населені пункти за периметром, щоб люди нікуди не ділись. Ворог продовжує використовувати місцевих як живий щит, ховаючись за ними, розташовуючись бувально в дворіх, обстрілюють протележний берег Очаківську Куцурубську громаду, щоб час від часу тероризувати і відволікати увагу Сил оборони, — розповіла Наталя Гуменюк.

Деокупація Кінбурна — непроста задача, але українські війська знають, як це зробити, проте наперед не обговорюють і не розголошують своїх планів, зазначає вона.

— Вони (російська армія, - прим.) теж вчаться, вдосконалюються, намагаються нас перехитрити. Ми перебуваємо в складних умовах. Якщо вони зі свого берега можуть собі дозволити хаотичні обстріли і гатити по населених пунктах, то ми такої роботи собі дозволити не можемо. Має бути збіг кількох обставин і ситуацій, які будуть створені штучно бойовим розрахунком. Тут треба розуміти, що Кінбурнська коса відділена від тієї частини Миколаївської області, яка вже деокупована, великим Дніпро-Бузьким лиманом. Це шлях для транспортного цивільного судноплавства, щоб ожили миколаївські порти. Але ворог і тримається за косу, щоб і на економіку тиснути. Саме тому вони звідти нікуди не йдуть — щоб продовжувати контролювати цей транспортний морський коридор, — сказала вона.